Інформаційна війна проти України
3 2014 року, відколи російська федерація розпочала збройну агресію проти нашої країни, інформаційна війна не припиняється ані на мить. Ця війна відбувається не тільки на полі бою, а в інформаційному просторі - у медіа, включаючи Телеграм-канали та в інших месенджерах у соціальних мережах.
Одним з прикладів інформаційної війни проти України є активне використання російськими пропагандистами інформаційних каналів для поширення антиукраїнських настроїв і дискредитації збройних Сил України, втягнення дітей у вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, в тому числі основ національної безпеки.
Російські спецслужби вербують неповнолітніх на вчинення диверсій через соціальні мережі, в менеджерах, зокрема Telegram, WhatsApp, Viber, Signal, а також на ігрових платформах та інших Інтернет-ресурсах. За винагороду підбурюють підлітків робити написи антиукраїнських гасел в публічних місцях, здійснювати підпали авто українських військових, релейних шаф на залізниці, здійснювати збір необхідної інформації, фото та відео фіксацію військових об’єктів, об’єктів критичної інфраструктури та дій, які спрямовані на надання представникам країни агресора допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
Вербування й використання неповнолітніх — перше із шести серйозних порушень проти дітей, яке росія вчиняє під час міжнародного збройного конфлікту, спричиненого її агресією проти України.
Вербування і використання дітей прямо заборонені:
1. Міжнародним правом
— норма 136 звичаєвого міжнародного гуманітарного права;
— спільна стаття 3 Женевських конвенцій 1949 року;
— стаття 77 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів;
— стаття 38 Конвенції про права дитини;
— факультативний протокол до Конвенції про права дитини щодо участі дітей у збройних конфліктах;
2. Національним правом України
— стаття 30 Закону України «Про охорону дитинства»;
— стаття 438 Кримінального кодексу України;
Усі зазначені вище норми міжнародного права є обов’язковими для виконання російською федерацією, однак це не заважає агресору цинічно порушувати їх як проти українських дітей.
Для повноти розуміння наслідків вчинених дій, слід розуміти, що покарання за вчинення описаних злочинів передбачає відповідальність виключно у виді позбавлення волі строком від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі.
Звертаємо Вашу увагу, що серед суспільства, особливо неповнолітнього, панує думка, що кримінальна відповідальність наступає з моменту досягнення повноліття, а саме з 18 років і вчинення ними будь-яких злочинів не карається законом.
В той же час, кримінальній відповідальності підпадають усі, кому до вчинення злочину виповнилося 16 років, а за вчинення вище перелічених злочинів, відповідальність настає з 14 років.
З огляду на викладене, інформаційна війна є серйозним викликом для молоді та суспільства в цілому, що потребує належної уваги та просвітницьких дій з боку батьків та освітніх інституцій.
Типова схема залучення неповнолітніх до протиправних дій
