Нормативні документи:
ЯКЕ ОЦІНЮВАННЯ “ПРАЦЮЄ” У БАЗОВІЙ ШКОЛІ
Батьки, учні та вчителі вже звикли, що початкова школа працює з формувальним та рівневим оцінюваннями, – коли діти одержують не бали, а словесні оцінки про свій розвиток, а в 3–4-х класах учительки й вчителі оцінюють їх за рівнями (високий, достатній, середній та початковий). Адже реформа НУШ передбачає, що діти здобувають у школі не лише тверді знання, а й м’які навички, як-от:
- вміння вчитися впродовж життя;
- вміння розв’язувати реальні проблеми на основі здобутих знань;
- вміння бути гнучким до мінливого світу тощо.
Відповідно, оцінюються не лише здобуті учнями знання, а й отримані навички або ж компетенції.
Оцінювання у 5–9-х класах
Основними видами оцінювання у 5–9-х класах є
- формувальне,
- підсумкове
- й державна підсумкова атестація.
Формувальне оцінювання, як і в початковій школі, передбачає оцінювання процесу навчання та його результату. Щоб фіксувати поступ учнів, учителі можуть вести власні нотатки про досягнення дітей, їхню активність на уроках або ж помилки, з якими треба попрацювати додатково.
Підсумкове оцінювання здійснюється впродовж семестру в різний час і з різною метою та має два види:
- семестрове,
- річне.
Підсумкове оцінювання може бути у двох форматах:
- комплексна підсумкова робота;
- окремі підсумкові роботи.
Семестрове передбачає, що оцінювання має бути здійснене за групами результатів із кожного предмета.
Крім цього, на основі двох семестрових має бути виставлена загальна оцінка за предмет (річна).
- Які саме критерії для оцінювання використовувати;
- як організувати процес підсумкового оцінювання – свій варіант може обрати та затвердити педагогічна рада, адже вчительство та заклади освіти мають автономію, нагадали в МОН.
Тематичне та поточне оцінювання, до якого звикли вчителі, загалом нікуди не зникає, але змінюється його роль. Нині це не обов’язкові форми оцінювання, учителі можуть використовувати їх за потреби. Та, як побачимо далі, поточне оцінювання може стати помічним під час виставлення семестрових оцінок.
Тепер вчителі мають орієнтуватися не так на завершення теми, а на те, як її засвоїли учні. Наприклад, учитель/-ка розуміє, що певна тема достатньо опрацьована, учням запропоновано достатньо завдань чи активностей, щоб сформувалися ті чи ті очікувані результати, отже, можна виставити оцінки за групами результатів та переходити до нової теми.
ЯК ФІКСУВАТИ В ЖУРНАЛІ РЕЗУЛЬТАТИ ОЦІНЮВАННЯ ЗА ГРУПАМИ
Наразі вчителі керуються інструкцією щодо заповнення журналу від 2008 року, у якій вказаний алгоритм виведення семестрової оцінки на підставі тематичних.
Однак у рекомендаціях на 2024–2025 навчальний рік немає чіткого пояснення і вимог щодо фіксування результатів оцінювання в журналах. Але не буде помилкою чи порушенням інструкції, якщо вчителі робитимуть у журналах позначки про виставлення оцінок за групами результатів.
Тобто вчителі можуть ставити ці позначки там, де дає змогу паперовий журнал або електронний – у вільних клітинках чи рядках із поміткою ГР1, чи ГР2 (група результатів перша або друга тощо).
У МОН пропонують три моделі оцінювання та заповнення журналу відповідно до нових рекомендацій:
1. У першій моделі вчитель/-ка може виводити семестрову оцінку, у якій враховуються підсумкові роботи за однією або декількома групами результатів, а також беруться до уваги поточні оцінки за групами результатів.
2. Друга модель оцінювання, як і перша, передбачає, що впродовж семестру фіксуються досягнення учнів за кожною групою результатів, а наприкінці семестру учнівству пропонується комплексна підсумкова робота за кожної з груп результатів.
3. Третя модель оцінювання передбачає, що семестрова оцінка виставляється за підсумками комплексної підсумкової роботи або на основі підсумкових робіт за однією або декількома групами результатів з урахуванням тематичного оцінювання.
